Якщо ви ніколи не відкладали справи на потім, то ви унікум, адже прокрастинує 99,9% людей. Навіть наші пращури мільйони років тому прокрастинували, просто у них не було дедлайнів, що горіли, тому для них це не було такою проблемою.
А от прокрастинація в ІТ — це тенденція сучасності, яка може мати негативні наслідки не тільки для самого ІТ-спеціаліста, але й для цілої команди та компанії.
У цій статті розповідаємо, що таке прокрастинація в IT-проектах, чому з людьми трапляється прокрастинація, чим вона відрізняється від ліні та втоми, чим шкідлива (і чим корисна теж), як подолати прокрастинацію та повернути собі продуктивність.
Що таке прокрастинація та як вона нас контролює
Прокрастинація ― це схильність відкладати виконання важливих, складних або неприємних завдань на потім (завтра, післязавтра, ефемерне колись).
На початку спринту фронтендер отримує велике складне й кілька дрібних легких завдань. Складне, але важливе завдання, він залишив на останній момент. Воно здалося йому нудним, та й часу вимагало багато. До того ж він вважає, що саме перед дедлайном стає максимально креативним та продуктивним.
Прокрастинатор обіцяє собі чи іншим зробити, але продовжує відкладати, навіть усвідомлюючи, що це матиме негативні наслідки. Більшість прокрастинаторів зрештою починають відчувати провину, сором та стрес.
Прокрастинація — це природне явище, і час від часу прокрастинують усі. Прокрастинація є результатом боротьби в мозку лімбічної системи, що відповідає за емоції, з префронтальною корою, яка пов’язана з логічним мисленням.
Коли нам неприємно, емоції підказують зайнятися чимось позитивним. Прокрастинація дає нам відчуття миттєвого задоволення. Тож замість того, щоб відразу взятися за важливу, але нудну справу, ми передивляємося смішні відео, скролимо соцмережі або до блиску натираємо підлогу (у кожного своє приємне заняття). І коли все ж приходить час, із витріщеними очима робимо завдання.
Цікаво, що прокрастинувати можна не тільки роботу, але й сон. Ви так сильно не хочете опинятися у завтрашньому дні, що замість того, щоб лягати спати, додивляєтесь вже цілий сезон серіалу, хоча збирались подивитися лише одну серію.
Дуже часто прокрастинацію плутають із лінню, втомою, апатією та вигорянням. Ці явища впливають на продуктивність людини, але мають різну природу.
Прокрастинація: ви свідомо відкладаєте завдання на невизначений термін, хоча знаєте, що маєте їх виконати, і через це відчуваєте сором та провину.
Лінь: ви не бажаєте виконувати завдання, хоча у вас є всі ресурси для цього. На відміну від прокрастинатора, людина, що лінується, не відчуває сорому та тривоги. Лінь — це просто режим економії енергії. “Хочу вчити Python, але руки не доходять”.
Втома: ви відчуваєте фізичне або психічне виснаження і потребуєте відпочинку. Якщо ви після ночі з повітряними тривогами не можете сконцентруватися, й замість роботи валяєтесь на дивані, це не прокрастинація, а втома.
Апатія: ви відчуваєте втрату мотивації, інтересу й сенсу в діяльності. Часто цьому передують глибоке емоційне виснаження, травматичні події або депресивний стан. У такому випадку слід звернутися за допомогою до спеціаліста.
Також варто відрізняти прокрастинацію від індивідуальних особливостей: є люди, яким потрібно зважити всі “pros” і “cons”, щоб почати виконання завдання або ухвалити рішення. Це точно не прокрастинація.
Чому виникає прокрастинація. Види прокрастинації
Прокрастинація серед ІТ-спеціалістів є доволі поширеним явищем, і причини, чому прокрастинують айтішники, можуть бути різноманітними:
- Складність завдань. ІТ-проєкти часто вимагають високого рівня технічних знань та уваги до деталей. Це може призвести до відчуття перевантаженості й бажання відкласти роботу.
- Відсутність чітких дедлайнів. Завдання, в яких немає суворих термінів, знижують мотивацію працювати швидко. Адже розробники знають, що кінцевий термін ще не скоро, тому можуть відкладати роботу.
- Перевантаженість інформацією. Постійні зміни в технологіях можуть створювати відчуття, що знань завжди недостатньо. Це може спричиняти страх невідповідності вимогам, і звідси виникає прокрастинація в ІТ.
- Високі вимоги до якості роботи. ІТ-фахівці часто прагнуть досягти досконалості у своїй роботі. Через страх не виправдати власні або чужі очікування вони можуть відкладати початок виконання задачі.
- Зовнішні фактори. Новини, соціальні мережі, особисті справи та інші зовнішні фактори можуть відривати від роботи.
- Недостатня обізнаність про завдання. Розробник отримав завдання реалізувати новий інтерфейс, використовуючи фреймворк, з яким він раніше не працював. Страх перед невідомим спонукає відкладати все на останній момент. Замість того, щоб почати вивчати новий фреймворк, він займається менш пріоритетними завданнями.
- Надлишок емоцій. Стосується це як приємних, так і негативних почуттів. Людина настільки схвильована, що не може сконцентруватися на задачі. Скажімо, приємні хвилювання перед відпусткою. Або навпаки — злість через те, що не підвищили зарплату.
- Нечіткі вимоги до проєкту. Незрозумілі завдання з неясними вимогами, які ще до того змінюються у ході виконання і в яких не впевнений навіть сам замовник, не надто мотивують прокрастинаторів в ІТ витрачати на них час.
- Страх невдачі. Ми боїмося, що зробимо неправильно, погано, і це може вплинути на нашу репутацію. Увімкнувши режим прокрастинації, мозок тим самим захищає нас від можливої негативної реакції оточення на результати роботи.
- Страх успіху. Протилежна ситуація. Ви боїтеся змін, які можуть настати після успішного виконання завдання, наприклад: додаткова відповідальність, нова посада тощо. Через прокрастинацію мозок починає чинити спротив таким змінам.
- Поганий тайм-менеджмент. Людина не вміє розставляти пріоритети, часові рамки та конкретні кроки для виконання завдань. Наприклад, веб розробник має декілька проєктів одночасно і не може ефективно розподілити свій час між ними, постійно перемикається між проєктами й у результаті витрачає більше часу на завдання, ніж це необхідно.
- Бажання отримати все й одразу. Мозок хоче отримати негайну винагороду, але у складних завданнях зазвичай вона можлива лише через певний час.
- Занижена самооцінка. Часто цим страждають джуніори, які сумніваються у своїх навичках і відчувають, що не справляться з роботою так, як колеги по ІТ-команді.
- Перфекціонізм. Або зробити все ідеально, або взагалі не робити, тому що ідеально все одно не вийде — ось два настрої прокрастинатора-перфекціоніста. Скажімо, UX/UI дизайнер постійно намагається довести свої проєкти до ідеалу, витрачає надто багато часу на дрібниці, постійно відкладає завершення проєкту, відчуваючи, що він ніколи не буде достатньо хорошим.
- Незгода, злість. Прокрастинатори в ІТ саботують виконання роботи, демонструючи тим самим негативне ставлення до людей (членів ІТ-команди, замовників тощо) або задач (девопс інженер отримав завдання налаштувати новий процес CI/CD за методикою, яку вважає неефективною).
Прокрастинатори відкладають справи по різному:
- на ефемерне “потім” відкладають те, що потрібно зробити просто зараз (зазвичай, це відбувається через невпевненість або страх помилки),
- відкладають на конкретне “завтра”, розуміючи, що виконати задачу буде дійсно легше,
- несвідома прокрастинація: людина забуває про цю задачу,
- прокрастинатор вдає, що задачі взагалі не існує.
Види прокрастинації можна розділити на:
- Професійна прокрастинація: відкладання виконання робочих обов’язків та завдань.
- Побутова: небажання виконувати повсякденні справи (миття посуду, прання тощо).
- Прокрастинація змін: людині важко вийти зі своєї зони комфорту і зробити щось нове.
- Адреналінова: люди тягнуть виконання задачі до останнього моменту, щоб потім на адреналіні виконати все в останній момент. Інколи це дійсно може призвести до найкращих результатів, але хорошого в такому способі все ж мало.
- Цифрова: надмірне використання соціальних мереж або перегляд серіалів замість виконання інших завдань (не тільки робочих). Це один із найпоширеніших видів прокрастинації у сучасному світі.
- Прокрастинація прийняття рішень: стосується як серйозних рішень (наприклад, вибір професії), так і звичайних побутових на зразок вибору ноутбука. Цей вид прокрастинації пов’язаний зі страхом зробити неправильний вибір або з необхідністю оцінити багато варіантів.
- Навчальна прокрастинація: відкладання виконання домашніх завдань, підготовки до іспитів тощо.
- Соціальна: відкладання соціальної взаємодії або обов’язків (відповіді на повідомлення, дзвінки або зустрічі з друзями та родичами).
- Прокрастинація здоров’я: відкладання початку занять спортом, дієти або походу до лікаря.
- Перфекціоністська прокрастинація: люди можуть боятися почати роботу, чекають слушного моменту або настрою, коли вважають, що не зможуть зробити її досконало.
- Бунтарська прокрастинація: людина чинить опір поставленим завданням, демонструючи незалежність.
- Компульсивна прокрастинація: стала поведінка, що вже закріпилася у всіх сферах життя людини.
Як прокрастинація може нашкодити та допомогти
Прокрастинація в ІТ може мати серйозні негативні наслідки як для самих спеціалістів, так і для ІТ-компанії в цілому:
- Постійний стрес. Через відтягування виконання задачі людина змушена надолужувати все у режимі жорсткого цейтноту, часто жертвуючи відпочинком. Відчуття, що багато роботи залишається невиконаною, може також негативно вплинути на психологічне здоров’я.
- Погіршення якості роботи. Відкладання завдань часто змушує робити їх поспіхом, що може призвести до помилок і зниження якості кінцевого продукту. Скажімо, тестувальник, що відкладає проведення тестування до кінця дедлайну, в результаті пропускає важливі баги, які могли б бути виправлені раніше.
- Почуття провини. Прокрастинатори відчувають сором, вважають себе недисциплінованими, безвідповідальними, розчаровуються у собі й зрештою втрачають натхнення та віру у свої сили.
- Зіпсована репутація. Людину, яка часто не виконує свої обов’язки, оточення вважає ненадійною. Додатково до почуття провини це стає ще одним ударом по самооцінці, та й кар’єрним можливостям не сприяє.
- Вплив на командну роботу. Відкладання завдань одним працівником знижує загальну продуктивність ІТ-команди, приводить до затримок у проєктах і незадоволеності клієнта. Так, якщо фронтенд-розробник відкладає виконання своєї частини проєкту, бекенд-розробник не може продовжити роботу.
- Втрачені можливості для розвитку. Айтішник відкладає навчання і не встигає освоїти нові технології, що обмежує його професійний розвиток і можливості компанії впроваджувати інновації.
- Фінансові втрати. Затримки у виконанні проєктів можуть призвести до фінансових втрат для ІТ-компанії, включаючи штрафи за невиконання контрактів у строк, втрату клієнтів і додаткові витрати на виправлення помилок.
Втім, прокрастинація, яка зазвичай сприймається як негативне явище, в певних умовах може бути й корисною:
- Розвиває творчість
Коли ми відриваємося від завдання, мозок все одно продовжує працювати над ним у “фоновому” режимі. А це може призвести до несподіваних інсайтів.
Програміст, відкладаючи написання коду для складного завдання, раптом знаходить більш ефективне рішення. Тож варто повчитися прокрастинувати (але в міру).
- Допомагає розставити пріоритети
Прокрастинація може допомогти зрозуміти, які завдання дійсно важливі, а які можна відкласти чи делегувати. Ба більше: якщо ви інтуїтивно відкладали справу, а вона через певний час сама собою втратила актуальність, це чудовий сигнал: ваш мозок інтуїтивно зробив вибір на користь важливіших та критичних аспектів роботи.
- Підказує, що це «не ваше»
Людина, яка робить те, що їй подобається, приступить до нього негайно. Якщо ж ви постійно відтягуєте виконання певної роботи (скажімо, ведення технічної документації), це може означати, що вам просто не цікаво або ви не відчуваєте себе комфортно у цій сфері.
Тоді варто подумати про те, щоб перекласти ці завдання на іншого співробітника або навіть змінити спеціалізацію, щоб більше зосередитися на завданнях, які не захочеться прокрастинувати.
- Допомагає уникнути поспішних вчинків
Відкладання важливого рішення може надати час для збору додаткової інформації, що призводить зрештою до більш обґрунтованого і виваженого вибору.
17 порад, як подолати прокрастинацію
Боротися з прокрастинацією непродуктивно. Її треба зрозуміти та спробувати з нею домовлятися, щоб не дати керувати вашим життям.
1. Знайдіть свою мотивацію
Визначте, чому це завдання важливе і як його виконання може вплинути на ваші цілі, кар’єру, репутацію чи роботу компанії. Якщо ви не бачите сенсу в задачі, можливо, варто подумати про зміни.
Якщо ж справа дійсно потрібна, а ви ніяк не приступите до її виконання, подумайте: чому ви прокрастинуєте задачу? Які почуття ховаються за цим? Можливо, доведеться звернутися по допомогу до спеціаліста, щоб розібратися.
2. Переосмисліть завдання
Дуже часто небажання робити задачу тут і зараз пов’язано з нерозумінням її цінності чи кінцевого результату. Спробуйте копнути глибше та оцінити задачу. Не знаєте, навіщо ця нова кнопка у застосунку? Подумайте, яку цінність для користувачів вона може принести.
3. Усвідомте: робота сама себе не зробить
Проста, але дієва порада прокрастинаторам. Ваша робота — це ваша зона відповідальності. І саме ви повинні її зробити. Точка. А інакше думки про невиконану справу будуть висіти над вами дамокловим мечем, ви будете нервувати й відпочити нормально не вийде.
4. Їжте слона шматочками
Розбивайте великі завдання на менші. Так ви позбудетеся абстрактності, не випустите щось важливе. Та й стрес буде меншим. Виконайте перше завдання зі списку і поспостерігайте, як ви себе почуваєте після цього. Скоріш за все, це буде неймовірне полегшення.
5. А жабу з’їжте останньою
Всі радять першочергово виконати найскладніше завдання. А ви спробуйте почати з легких та приємних, щоб “завести” мозок і дати собі ендорфінів.
Святкуйте кожен результат — ейфорія надасть крила перейти до складніших задач. Але не затягуйте, бо дія гормону радості нетривала.
6. Використовуйте техніки тайм-менеджменту
Наприклад, Pomodorо. Встановіть таймер для роботи протягом 25 хвилин без перерв, потім зробіть коротку перерву на 5 хвилин. Це допоможе підтримувати високу продуктивність протягом дня.
7. Користуйтеся спеціальним софтом для управління часом
Наприклад, Habit Loop Tracker та Business Calendar для телефону, Y-Productive для десктопу, Trello для довготривалих завдань.
8. Сплануйте графік
Виділіть конкретний час на завдання, яке вам хочеться відкласти. І поставте собі дедлайн. Будьте чесними перед собою: терміни мають бути максимально реалістичними. Тоді ви згодом вже не зможете шукати відмовки.
9. Використовуйте списки справ
Щодня складайте список завдань, які потрібно виконати, і викреслюйте виконані пункти. Це допоможе відчувати прогрес і підвищить мотивацію.
Порада з зірочкою: список має бути написаний від руки, це дозволить краще візуалізувати результати. Тільки-но у списку буде багато перекреслених пунктів, переписуйте на інший аркуш справи, які залишилися. Новий список буде постійно поповнюватися новими пунктами, і згодом ця практика увійде у звичку.
10. Беріться за справу одразу
Не чекайте ідеального моменту для неприємної справи — його ніколи не буде. Просто перетерпіть перші 10-15 хвилин. Мозок зрозуміє, що боротися марно, і сам включиться у роботу.
11. Мінімізуйте відволікання
Ваше робоче місце повинно бути таким, що допомагає зосередитись. Приберіть усе зайве, залиште тільки те, що потрібно для роботи. Сховайте подалі телефон та вимкніть соцмережі. Навіть незначне повідомлення здатне витягнути вас із потокового стану на довгі 20-30 хвилин.
12. Не бійтеся помилок
Помилятися, факапити — нормально. Це частина досвіду.
13. Зверніться по допомогу
Якщо ви постали перед труднощами або не розумієте завдання, не соромтеся звернутися до колег, які мають більше досвіду. Або запитайте у ChatGPT, як виконати задачу.
14. Винагороджуйте себе
Знайдіть свою умовну “цукерку”, тобто приємності, які здатні вас підзарядити після нудної роботи: кава, тістечко, книжка, прогулянка, шопінг — що завгодно, головне, щоб ця винагорода робила вас щасливим та мотивувала продовжувати працювати. І навіть якщо ви зробили не все з відкладеного, все одно винагороджуйте себе.
15. Регулярно відпочивайте
Не забувайте про важливість відпочинку для підтримання високої продуктивності. Після кожної години роботи переривайтеся хоча б на 5-10 хвилин. Перерва точно піде на користь вашій креативності.
16. Займіться медитацією
Не обов’язково це робити буквально — сидячі у позі лотоса на килимку. Просто сконцентруйтеся на думці.
17. Візьміть від прокрастинації максимум користі
Якщо вже й відволікатися, то на таку діяльність, яка принесе максимум користі: прогулянки, спорт, прибирання. Або займіться чимось, що вам дуже подобається і що вас розслаблює. Головне — не скрольте соцмережі, користі від цього точно не буде.
І головна порада для прокрастинаторів: шукайте “свій метод”, той, що підходить саме вам. Будьте уважними до себе, свого тіла, своїх емоцій. Не звинувачуйте себе, а намагайтеся розібратися, чому ви прокрастинуєте. І якщо вже на вас напала прокрастинація, то прокрастинуйте з користю!
Кілька слів наостанок
Навіть багаті та успішні час від часу страждають прокрастинацією. Стів Джобс міг кинути все, щоб поїхати за натхненням просто в розпал роботи. І завжди повертався зі свіжими ідеями.
Отже, якщо ви прокрастинуєте час від часу, не судіть себе суворо, а прислухайтесь до сигналів, які посилає прокрастинація. Втім, варто не допускати, щоб вона ставала вашою постійною звичкою, адже вміння планувати задачі та виконувати їх вчасно — це одна з ключових особливостей роботи ІТ-спеціалістів.
Шукайте баланс і використовуйте час відкладання для самоаналізу, відпочинку і вдосконалення робочих процесів, а не на шкоду загальній продуктивності. У ваших силах розібратися в причинах прокрастинації та повернути собі настрій.
ІТ-компанія Eastern Peak бажає вам не відкладати пошуки роботи, а створювати діджитал майбутнє вже сьогодні. Відправляйте резюме та приєднуйтесь до нашої команди!
Читайте також:
